Предстоятель УПЦ 
 Бiографiя
 Пастирське слово
 Проповіді
 Питання-Вiдповiдь
 Інтерв'ю

Предстоятель УПЦ 

 Бiографiя
 Пастирське слово
 Проповіді
 Питання-Вiдповiдь
 Інтерв'ю

Церква 
 Новини
 Історія
 Священний Синод
 Єпископат
 Єпархії
 Монастирі
 Навчальні заклади
 Офіційні видання

Київська єпархія 
 Храми Києва

Наші святині 
 Ікони
 Святі

Фотогалерея 
 Предстоятель
 Події






Українська Православна Церква / Ukrainian Orthodox Church / Украинская Православная Церковь Питання і відповіді (FAQ)



[ Поставте запитання ]


Розділ: Зміст -> Богослуження, обряди і традиції -> Різдвяні Святки

Питання
·  Сьогодні Святий вечір, Ніч перед Різдвом. Кажуть, що треба починати святкувати з появою першої зірки. Це дійсно так?
·  Чому на Новий рік і Різдво саме ялинки прикрашають наші оселі?
·  Як православному християнину відсвяткувати Новий рік?
·  Як православному християнину відсвяткувати Новий рік?
·  Чи потрібно колядувати під час Різдвяних свят?
·  Хто такі волхви і чому вони прийшли до Ісуса ?
·  Що таке вертеп і яке значення він має для віруючих?
·  Чому Різдвяний Святвечір ще називають „сочельником”?

 Відповідь
 
Сьогодні Святий вечір, Ніч перед Різдвом. Кажуть, що треба починати святкувати з появою першої зірки. Це дійсно так?

Блаженніший Митрополит Володимир: Дійсно, сьогодні навечірря Різдва Христового або Святий Вечір.
Дійсно, ми починаємо Різдвяне богослужіння з вечора.
Подекуди відновлюється традиція звершувати Божественну літургію в цей день як і на Пасху вночі. Тому багато храмів будуть відчинені сьогодні усю ніч.
Дійсно, існує традиція розпочинати співати різдвяні колядки після закінчення Всенощної – що співпадає з часом появи перших зірок. Тоді ж молодь виходить на вулиці та вітає усіх з Різдвом Христовим, славлячи Рожденного.
Дійсно, в цей вечір існує благочестива традиція хрещеникам відвідувати своїх хресних, та носити їм різдвяну кутю.
Дійсно, ввечері цього дня накривають стіл, прикрашають його сіном та готують дванадцять, але ще пісних страв.
Тобто дійсно церковними і благочестивими в цей вечір і ніч є традиції, що прославляють Рожденного Бога, та не завадять нам бути за різдвяним богослужінням: кому о півночі, а кому з ранку.

Повернутися в початок


Чому на Новий рік і Різдво саме ялинки прикрашають наші оселі?

Блаженніший Митрополит Володимир: Хочеться сказати, що за радянських часів ялинка стала тільки новорічною. До цього вона була перш за все Різдвяною.
Традиція прикрашати ялинками оселі на Різдво до нас прийшла з Німеччини. Ялинка як вічнозелене дерево символізує нашу віру у вічне життя, що нам подарував Господь. До того ж у вічності людину очікують від Бога дари, нагороди за терпіння, страждання, безбоязне сповідування віри, добрі справи заради Христа. Так і ялинку прикрашають подарунки, цукерки або прикраси.
Дуже незрозуміло було бачити за радянських часів на верхівці ялинки зірку як на башті Кремля. Та й пояснити ніхто не міг, чому саме так треба прикрашати новорічну ялинку.
Але все стає зрозумілим, коли знаєш що зірка на верхівці ялинки символізує віфлеємську зірку, за якою йшли волхви до місця народження Спасителя. Тому то ми і маємо поруч, у підніжжя, різдвяної ялинки, - різдвяний вертеп з зображенням описаної у Святому Письмі події народження Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа від Пречистої Приснодіви Марії.

Повернутися в початок


Як православному християнину відсвяткувати Новий рік?

Блаженніший Митрополит Володимир: Так сталося, що з переходом на новий стиль календаря святкування Нового року завжди припадає на Різдвяний піст.
Багато хто з віруючих нашої Церкви вважає, що в тому вигляді, в якому відбувається новорічне святкування зараз, воно не відповідає християнському благочестю. Підтвердженням цьому служить хоча б те, що саме 1 січня за церковним календарем відзначається пам’ять святого мученика Воніфатія. Саме святому Воніфатію ми молимося про позбавлення від недугу пияцтва. А церковну службу йому звершуємо ввечері 31 грудня і зранку 1 січня. Тобто, коли належить молитися за подолання пияцтва, багато хто саме цим гріхом насолоджується.
Але з іншого боку Церква не забороняє своїм вірним святкувати Новий рік. Я знаю, що в деяких парафіях існує традиція саме в новорічну ніч служити подячний молебень на початок року.
Не забороняється і новорічний стіл, але слід пам’ятати, що 31 грудня і 1 січня піст не припиняється. Справжні господині знають, що пісні страви можуть бути навіть смачнішими ніж скоромні.
Головне, щоб святкування Нового року не було приводом до гріха і розпусти, а використовувалося нами, як можливість подякувати Богові за добро, що він дав нам у минулому році, та попросити Його допомоги і на майбутнє.

Повернутися в початок


Як православному християнину відсвяткувати Новий рік?

Блаженніший Митрополит Володимир: Так сталося, що з переходом на новий стиль календаря святкування Нового року завжди припадає на Різдвяний піст.
Багато хто з віруючих нашої Церкви вважає, що в тому вигляді, в якому відбувається новорічне святкування зараз, воно не відповідає християнському благочестю. Підтвердженням цьому служить хоча б те, що саме 1 січня за церковним календарем відзначається пам’ять святого мученика Воніфатія. Саме святому Воніфатію ми молимося про позбавлення від недугу пияцтва. А церковну службу йому звершуємо ввечері 31 грудня і зранку 1 січня. Тобто, коли належить молитися за подолання пияцтва, багато хто саме цим гріхом насолоджується.
Але з іншого боку Церква не забороняє своїм вірним святкувати Новий рік. Я знаю, що в деяких парафіях існує традиція саме в новорічну ніч служити подячний молебень на початок року.
Не забороняється і новорічний стіл, але слід пам’ятати, що 31 грудня і 1 січня піст не припиняється. Справжні господині знають, що пісні страви можуть бути навіть смачнішими ніж скоромні.
Головне, щоб святкування Нового року не було приводом до гріха і розпусти, а використовувалося нами, як можливість подякувати Богові за добро, що він дав нам у минулому році, та попросити Його допомоги і на майбутнє.

Повернутися в початок


Чи потрібно колядувати під час Різдвяних свят?

Блаженніший Митрополит Володимир: Звичай після закінчення Різдвяного богослужіння співати різдвяні піснеспіви, колядки, ставити театралізовані вистави є благочестивою традицією святкування Різдва Христового нашим боголюбивим українським народом. Так починаються Святки – тобто святкові дні від Різдва до Хрещення Господнього. Колядують у різних регіонах України по-різному. В одних місцевостях починають колядувати на Святвечір, в інших – у перший день Різдва. У колядників свої звичаї і традиції, не існує церковних правил чи настанов. Головне, щоб колядники пам’ятали заради чого вони йдуть по домівках, а театралізовані вистави-вертепи відповідали духу Євангельської історії про народження Спасителя. Колядування ще називають христославієм, тому що колядки, що їх співають христослави, мають євангельський християнський зміст. Вони переказують історії про народження, життя, страждання та смерть Ісуса Христа, а також про життя Богоматері. Колядники ходять із „Віфлеємською зіркою”, яку прикрашають кольоровими стрічками, всередині розміщують невелику ікону Різдва Христового. Зі Святого Письма відомо, що першими христославцями були янголи Господні, потім віфлеємські пастухи і волхви. Свята Церква закликає кожного християнина залучитися в різдвяні святі дні до прославляння Богонемовляти Христа і Його Матері, і з усіма небесними силами заспівати: „Бог предвічний народився...”.
Повернутися в початок


Хто такі волхви і чому вони прийшли до Ісуса ?

Блаженніший Митрополит Володимир: Святе Письмо розповідає нам про те, що після народження Ісуса Христа до Віфлеєма з далекого Сходу прийшли три царі-волхви. Святе Передання зберегло їхні імена. Це були Мельхіор, Валтасар і Гаспар. У ті часи волхвами називали мудреців – зіркарів, які за рухом небесних зірок передбачали майбутнє. Вони прийшли до Віфлеєма, бо побачили на небокраї зірку, як знак про народження Великого Царя. Святі отці вважають, що це була не звичайна зірка, а сяйво Божественної ангельської сили, подібне вогненному стовпу, що колись вів ізраїльський народ до землі обітованої. У Вавілоні та Персії, звідки походили волхви, ще за часів пророка Даниїла існувала велика іудейська діаспора. Є припущення, що зіркарі були знайомі зі старозавітними пророцтвами про прихід Христа. Тому і не дивно, що, побачивши на небі незвичне світило, волхви вирушили в дорогу, яку вказувала їм зірка. Свою віру вони засвідчили тим, що вклонились Богонемовляті до землі і принесли йому дари: золото як царю, ладан як Богу, смирну як людині, яка має померти. Святе Передання свідчить, що після поклоніння Христу волхви залишили своє чародійство і через деякий час прийняли святе хрещення від апостола Фоми і стали проповідниками Слова Божого на Сході.
Повернутися в початок


Що таке вертеп і яке значення він має для віруючих?

Блаженніший Митрополит Володимир: Вертеп – це печера. Але в євангельському контексті – це печера-хлів, де пастухи ховали худобу від негоди. Саме в такій печері поблизу Віфлеєма народилося Богонемовля. У середньовіччя вертепом почали називати ляльковий переносний театр, де розігрувався біблійний сюжет Різдва Христового. Перший такий вертеп з’явився в Італії у XIII сторіччі. В Україні він вперше згадується у XVI сторіччі. Автором українського вертепу вважають святого Димитрія Ростовського, українця за походженням. Вертепом також називають особливим чином прикрашене зображення (здебільшого за допомогою скульптур або ляльок) події Віфлеємської ночі, яке у різдвяні дні розташовують у храмах або поруч з ними. До композиції вертепів входять образи Святого Сімейства: Немовляти Ісуса, Діви Марії, Йосифа, а також пастухів і волхвів. Сьогодні відроджується традиція влаштовувати при недільних школах лялькові театри чи театралізовані вертепні дії. В імпровізованому театрі розігруються біблійні сюжети благовіствування ангелів, поклоніння пастухів і волхвів, втеча до Єгипта тощо. Існують і вигадані народом історії. Головне, щоб вони відповідали духові Євангелія. Вертепні дії допомагають радість Різдва Христового донести із храму до кожної оселі і кожної родини. Особливе значення вертеп має для дітей. Він допомагає малечі зрозуміти значення події 2000-літньої давнини та долучитися до святкування Різдва.
Повернутися в початок


Чому Різдвяний Святвечір ще називають „сочельником”?

Блаженніший Митрополит Володимир: Напередодні свята Різдва Христового Свята Церква встановила суворий піст. Існує благочестивий звичай не їсти в цей день до появи першої зірки, яка символізувала Віфлеємську зірку. Згідно церковної традиції, цього дня їдять тільки сочиво – варену пшеницю або рис з медом. Звідси і походить назва цього дня – Сочельник. А сочиво в нас називають ще солодкою кутею. Здавна в Україні Святвечір відзначали по-особливому. Зранку прикрашали оселю, вивішували найкращі рушники, розкладали килими. Покуття оздоблювали особливо урочисто, запалювали лампаду, ставили сніп жита чи пшениці та клали солому, а на неї ставили горщик з кутею. Кутя вважалася найголовнішою стравою Святвечора. З появою на небі першої зірки вся родина збиралася за святковим столом. Ніхто з присутніх не повинен був згадувати сумні події, бо ніщо не мало затьмарювати радість Різдва Христового. Крім куті на столі обов’язково стояли дванадцять пісних страв на честь дванадцяти апостолів Христових та дванадцяти місяців року. Спочатку куштували кутю, потім всі інші страви, котрі запивали узваром. Завершивши вечерю, діти розносили гостинці своїм родичам, у першу чергу хрещеним, а також бідним родинам, щоб і вони раділи святу Різдва. І дуже добре, що сьогодні ця благочестива традиція відроджується.
Повернутися в початок





 
© Українська Православна Церква
Технічна підтримка Global Ukraine
    Карта сайта