Предстоятель УПЦ 
 Бiографiя
 Пастирське слово
 Проповіді
 Питання-Вiдповiдь
 Інтерв'ю

Предстоятель УПЦ 

 Бiографiя
 Пастирське слово
 Проповіді
 Питання-Вiдповiдь
 Інтерв'ю

Церква 
 Новини
 Історія
 Священний Синод
 Єпископат
 Єпархії
 Монастирі
 Навчальні заклади
 Офіційні видання

Київська єпархія 
 Храми Києва

Наші святині 
 Ікони
 Святі

Фотогалерея 
 Предстоятель
 Події






Українська Православна Церква / Ukrainian Orthodox Church / Украинская Православная Церковь Питання і відповіді (FAQ)



[ Поставте запитання ]


Розділ: Зміст -> Свята та їх значення


Питання
·  Чому свято Хрещення Господнього, ще називається Богоявленням?
·  Чому вода, яку було освячено в день Хрещення зберігається значно довше, ніж та, що взята з того ж джерела, але в інший день?
·  Чому Церква загострює увагу на тому, що Іісус був обрізаний, та ще й встановила спеціальне свято з цього приводу?
·  Чому ми поклоняємося хресту? На ньому ж було розіп’ято Христа, на ньому Він страждав і вмер. Чому ми шануємо це знаряддя страти?
·  Какой праздник в Православной Церкви можно сравнить с 8 марта?
·  Чи можна працювати в церковні свята?
·  У чому значення свята Обрізання Господнього?
·  Чому увесь світ святкує Різдво 25 грудня, а ми лише 7 січня?
·  Як ставитися християнину до новорічного персонажа - Діда Мороза?
·  Чому християни „днем Господнім” називають неділю, а не суботу згідно заповіді?

 Відповідь
 
Чому свято Хрещення Господнього, ще називається Богоявленням?



Блаженніший Митрополит Володимир: Відповідь на це питання міститься у тексті Святого Письма, де описується Хрещення Господа нашого Іісуса Христа у Йордані від Іоанна Хрестителя.
Під час хрещення, як свідчить усі чотири євангеліста, відкрилися небеса і Дух Божий у вигляді голуба зійшов на Іісуса. В той же час з небес пролунав голос Отця небесного: „Це є Син Мій Улюблений, в Ньому Моє благовоління” (Мф. 3, 16-17).
Перед нами явлення Святої Тройці: Бог-Отець говорить з небес, Син Божий приймає хрещення, а Дух Святий сходить з небес у вигляді голуба. Тому свято Хрещення Господнього має назву Богоявлення.
Саме від цієї події розпочинається служіння Іісуса як Месії. Саме біля Йордану Іісус вперше являє себе як Христос, тобто як істинний Бог. Про це свідчить і Іоанн Хреститель. І це ще одна причина, чому свято Хрещення йменується Богоявленням.

Повернутися в початок


Чому вода, яку було освячено в день Хрещення зберігається значно довше, ніж та, що взята з того ж джерела, але в інший день?

Блаженніший Митрополит Володимир: Те що Хрещенська вода зберігається іноді і по декілька років, та має особливі властивості, є свідченням істиності християнської віри та дії благодаті Божої у нашому світі.
Усі води землі в цей день освячуються по нашій вірі, подібно до того, як води річки Йордан освятилися, коли прийняли в себе Святе Тіло нашого Спасителя.
Напередодні Хрещення і в самий день свята, Церква встановила звершувати в церквах, на річках та в інших водоймищах, освячення води особливим чином. Цей чин називається Великим освяченням води. Ця вода йменується Хрещенською або Богоявленською, а також Великою агіасмою, що перекладається з грецької як „велика святиня”.
Хрещенська вода зберігається протягом року і використовується в храмах для освячення ікон, хрестиків, священицьких риз, богослужбових сосудів та під час випікання просфор. Цю воду дають хворим, нею окропляють оселі та інші приміщення під час освячення.
А не псується Хрещенська вода, можливо, ще й тому, що під час освячення до неї повертаються саме ті властивості, якими була наділена природа до гріхопадіння Адама, коли світ ще не знав тління і смерті.

Повернутися в початок


Чому Церква загострює увагу на тому, що Іісус був обрізаний, та ще й встановила спеціальне свято з цього приводу?

Блаженніший Митрополит Володимир: Дійсно сьогодні не тільки новий рік за старим стилем та свято на честь святого Василія Великого. Сьогодні, за церковним календарем, головною подією є згадка про обрізання Іісуса Христа на восьмий день після народження згідно із законом Мойсея.
Чому цій подіє приділяється увага?
По-перше, таким чином ще раз підкреслюється, що Іісус Христос був справжньою людиною. Бог став людиною, чоловіком по плоті, а не примарою або безплотним духом.
По-друге, обрізання для юдеїв було знаком приналежності до богообраного народу. Тому звісно Пресвята Діва Марія та обручник Йосиф принесли немовля до храму, як того вимагав закон. Одже, щоб визволити підзаконних, Сам законоположник Господь і Бог наш стає поруч з підзаконними. Бо Христос прийшов „не зруйнувати Закон, а виповнити”.

Повернутися в початок


Чому ми поклоняємося хресту? На ньому ж було розіп’ято Христа, на ньому Він страждав і вмер. Чому ми шануємо це знаряддя страти?

Блаженніший Митрополит Володимир: Дійсно хрест – це знаряддя страти. До того ж страти ганебної.
Але для нас, віруючих, Хрест Христовий став знаряддям спасіння. Саме на Хресті Господь приніс себе у жертву за наші гріхи. Саме Хрест Господній зі знаряддя страти і ганьби перетворився у символ перемоги над смертю і ключем до Царства Небесного.
Сам Господь каже: „Хто хоче іти за мною, нехай зречеться себе, візьме свій хрест і йде за Мною”. Тож, якщо Господь велить не зрікатися свого хреста, то не нам личить зрікатися Хреста Господнього.
До того ж шанування Хреста сягає самого початку християнства. Зображення хреста ми знаходимо скрізь від першохристиянських часів до наших днів. Сам Господь з’явився імператору Костянтину і наказав: „Зроби такий Хрест, накажи нести його перед своїми воїнами і тоді переможеш усіх ворогів”. Хрест Господній – це зброя проти диявола.
Хрест – це шлях до Воскресіння. Тому в цей Хрестопоклонний тиждень, коли на середину храму для поклоніння виноситься Хрест, ми співаємо: „Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо”.

Повернутися в початок


Какой праздник в Православной Церкви можно сравнить с 8 марта?

Блаженнейший Митрополит Владимир: Православным женским днем можно считать Неделю жен-мироносиц - 3-е (если Пасху считать 1-м) воскресение после Пасхи.
Повернутися в початок


Чи можна працювати в церковні свята?

Блаженніший Митрополит Володимир: Відповіддю на це запитання є слова Самого Спасителя, який каже, що потрібно „віддавати кесареве кесарю, а Боже - Богу” (Мф.22.17). Християни є одночасно і членами Церкви Христової, і громадянами земної країни. У нашій державі тільки деякі великі церковні свята є вихідними днями, коли віруючи не працюють і можуть відвідувати богослужіння. Тому Церква не забороняє суспільну працю, але нагадує, що кожен православний частину свого часу може і має присвятити Богу та служінню ближнім. Знайдіть можливість зайти в храм, помолитися. Нехай люди, які вас оточують, відчують, що цей день є особливим для вас. Це може проявлятися у вашому душевному спокої та зосередженості під час праці. Виявіть в уповні християнські чесноти: любов та милосердя. У цьому світі є багато стражденних, котрі потребують вашої допомоги. Зверніть на них увагу в цей день, і Царство Боже буде не далеке від вас.
Повернутися в початок


У чому значення свята Обрізання Господнього?

Блаженніший Митрополит Володимир: Чотирнадцятого січня за новим стилем Православна Церква святкує Обрізання Ісуса Христа. Це свято нагадує історичну подію, що сталася на восьмий день після народження Ісуса, згідно із законом Мойсея. Чому цьому факту приділяється особлива увага? По-перше, таким чином ще раз підкреслюється, що Бог став справжньою людиною, чоловіком по плоті, а не примарою чи безплотним духом, як вчили єретики. По-друге, обрізання для іудеїв було знаком приналежності до богообраного народу. Тому Пресвята Діва Марія та Йосиф Обручник принесли немовля до храму, як того вимагав закон. Отже, щоб визволити підзаконних, Сам законоположник Господь стає поруч з підзаконними. Бо Христос прийшов не зруйнувати Закон, а виконати його. По-третє, обрізання було прообразом Хрещення, даного людям з пришестям Сина Божого. За християнських часів обрізання тілесне замінило вже обрізання духовне. Про це свідчить апостол Павел, коли говорить, що у Христі ми «обрізані нерукотворним обрізанням, стягненням гріховного тіла плоті, обрізанням Христовим» (Кол. 2,11). Новозавітнє обрізання – хрещення, повинно бути обрізанням наших гріхів і вад. Воно є обрізанням духовним, слідством якого є живе і безперестанне спілкування з Богом.
Повернутися в початок


Чому увесь світ святкує Різдво 25 грудня, а ми лише 7 січня?

Блаженніший Митрополит Володимир: По-перше, не весь світ святкує Різдво Христове, а тільки та частина людства, яка сповідує християнську віру. По-друге, увесь християнський світ святкує Різдво Христове 25 грудня, але за різними календарями. Католики і протестанти – за Григоріанським, а більшість православних – за Юліанським. Ці календарі ще називають новим і старим стилями. Тож ми, православні українці, теж святкуємо Різдво 25 грудня, але за старим стилем. До речі, точна дата Різдва невідома, тому у перші віки християнства, як і зараз, різні Церкви святкували цю подію у різні дні. У 4 столітті вдалося досягти згоди між західними і східними Церквами. Але у 16 столітті за наказом римського папи Григорія у католицькому світі було введено новий стиль, що прийшов до нас разом з радянською владою. Тоді Церква була змушена захищати своє право на існування у боротьбі з розколами та обновленнями. Попре все вона неухильно дотримувалася вікових традицій, однією з яких є богослужбове річне коло церковних свят. Доречно також сказати, що сучасні вчені вважають новий стиль, тобто григоріанський календар, більш недосконалим ніж старий, юліанський. Навіть є пропозиції знову внести зміни до нового стилю. Але для християнина головним у святкуванні Різдва Христового є не дата або астрономічна точність, а духовна суть події, що сталася близько 2000 років тому у Віфлеємській печері.
Повернутися в початок


Як ставитися християнину до новорічного персонажа - Діда Мороза?

Блаженніший Митрополит Володимир: Новий рік як і його незмінний атрибут – Дід Мороз з подарунками - у дорадянські часи не мав для народу такого великого значення, як нині. Оскільки тоді держава була православною і вшановувалися християнські свята. Одним із найбільш улюблених зимових празників Православної України був празник святого Миколая, коли діти отримували подарунки. Цей угодник Божий мав чисте серце, наповнене любов’ю до людей. Особливо він прославився тим, що знедоленим людям таємно приносив подарунки. Тому зародилася традиція класти дарунки дітям під подушку саме в день пам’яті цього святого. Є красномовний приклад з життя святого Миколая. У місті Патри чоловік, який мав трьох дочок, збанкрутівши, вирішив, аби не померти з голоду, торгувати своїми дітьми. Дізнавшись про це, святий Миколай вночі, таємно, подав три вузлики золота, позбавивши тим самим родину від гріховного падіння. У радянські часи нова влада знищувала християнські традиції, і на зміну християнському образу святителя Миколая прийшов Дід Мороз - персонаж дохристиянського фольклору. У легендах древніх слов’ян існував бог Зимник, який, в уяві наших предків, повелівав морозами. Саме він є прототипом Діда Мороза. Нині християнські традиції відроджуються. Тож варто вшановувати не міфічний язичницький персонаж, а реального християнського святого, який завжди допомагав і допомагає людям.
Повернутися в початок


Чому християни „днем Господнім” називають неділю, а не суботу згідно заповіді?

Блаженніший Митрополит Володимир: Старозавітна субота була днем покою, відпочинку на згадку про створення світу Господом. Але після Воскресіння Христового неділя стала більшою за суботу. Христос воскрес у недільний день; Святий Дух зійшов на Церкву також у неділю (Діян. 1), і тому в неділю Церква прикликає Святого Духа, і Він реалізує посеред нас і в нас Божу присутність: хліб і вино стають Тілом і Кров’ю Господа нашого Іісуса Христа. Від дня П’ятидесятниці апостоли і, за їх прикладом, усі християни, почали збиратися для звершування Євхаристії в „день Господній”, тобто у неділю, виконуючи веління Господнє: „це творіть на Мій спомин” (Лк. 22, 19). Таким чином, у християнстві неділя змінила старозавітну суботу, яка була встановлена на спомин Божого Заповіту з давнім Ізраїлем. Християни є „новим Ізраїлем”, з яким Бог уклав Новий Заповіт у Своєму Сині. Недільний день замінив суботу, і тому щоб бути членом Церкви треба регулярно брати участь у недільній Євхаристії під час Божественної Літургії. У Православній Церкві, як це було і першохристиянських громадах, Євхаристія, як Таїнство любові і єднання, звершується усією Церквою. Вона є для вірних „спільною справою” (саме так з грецької перекладається слово «літургія»).
Повернутися в початок





 
© Українська Православна Церква
Технічна підтримка Global Ukraine
    Карта сайта