Предстоятель УПЦ 
 Бiографiя
 Пастирське слово
 Проповіді
 Питання-Вiдповiдь
 Інтерв'ю

Предстоятель УПЦ 

 Бiографiя
 Пастирське слово
 Проповіді
 Питання-Вiдповiдь
 Інтерв'ю

Церква 
 Новини
 Історія
 Священний Синод
 Єпископат
 Єпархії
 Монастирі
 Навчальні заклади
 Офіційні видання

Київська єпархія 
 Храми Києва

Наші святині 
 Ікони
 Святі

Фотогалерея 
 Предстоятель
 Події






Українська Православна Церква / Ukrainian Orthodox Church / Украинская Православная Церковь Питання і відповіді (FAQ)



[ Поставте запитання ]


Розділ: Зміст -> Родина і діти


Питання
·  Пять лет назад я развелась с мужем (мы венчанные). Он женился еще раз, я собирають выйти замуж за человека, которым очень дорожу. Я знаю, что так поступать нельзя, нельзя жениться на разведенной, нельзя выходить замуж венчанной ранее. Как же мне быть, батюшка, у меня очень тяжело на душе.
·  Как быть, если в семье дети-подростки наследуют пример мамы и бабушки, которые не живут по православным канонам, не ходят в церковь, не придерживаются постов, не молятся, хотя на словах верят в Бога. Призывы отца и личный пример православного христианина не находят поддержки, поскольку идти более легким путем легче. Боюсь, что уповать на то, что дети сами придут в церковь, слишком рискованно, а ускорить этот процесс не получается. Спаси Господи! Виктор
·  Как Церковь относится к вопросу усыновления, в частности усыновления ребенка женщиной зрелой, но не состоящей в браке?
·  Чоловік і жінка – це частини одного цілого, чи цілковиті протиріччя?
·  Що краще, бути ченцем, чи одружитися?
·  У чому особливість християнського розуміння шлюбу?
·  Як Церква ставиться до шлюбу між представниками різних церков або релігій?
·  Чому родину називають „малою Церквою”?

 Відповідь
 
Пять лет назад я развелась с мужем (мы венчанные). Он женился еще раз, я собирають выйти замуж за человека, которым очень дорожу. Я знаю, что так поступать нельзя, нельзя жениться на разведенной, нельзя выходить замуж венчанной ранее. Как же мне быть, батюшка, у меня очень тяжело на душе.

Блаженнейший Митрополит Владимир: Действительно идеал христианского брака – абсолютная моногамия (единобрачие). Тем не менее, снисходя к человеческой немощи, христианский закон, допускает, по определенным причинам, развод и второй брак. Второе венчание, согласно церковным правилам, возможно только з благословения епископа. Поэтому Вам необходимо обратится в Епархиальное управление, адрес которого можно узнать у приходского священника, чтобы получить церковный развод и благословение на второй брак.
Повернутися в початок


Как быть, если в семье дети-подростки наследуют пример мамы и бабушки, которые не живут по православным канонам, не ходят в церковь, не придерживаются постов, не молятся, хотя на словах верят в Бога. Призывы отца и личный пример православного христианина не находят поддержки, поскольку идти более легким путем легче. Боюсь, что уповать на то, что дети сами придут в церковь, слишком рискованно, а ускорить этот процесс не получается.
Спаси Господи!
Виктор


Блаженнейший Митрополит Владимир: Уважаемый Виктор! Возможно вам следует последовать примеру отца блудного сына, который верил, надеялся и Господь не посрамил его чаяния. При этом не стоит противопоставлять себя семье (жене и теще). Оставаясь любящим, заботливым, сильным и авторитетным отцом, подавайте пример подлинной жизни во Христе. И не пытайтесь «ускорять процесс» воцерковления ваших домашних. Господь ведь и вас ждал достаточно долго.
Повернутися в початок


Как Церковь относится к вопросу усыновления, в частности усыновления ребенка женщиной зрелой, но не состоящей в браке?

Блаженнейший Митрополит Владимир: в Евангелии прямо сказано: „И, взяв дитя, поставил его посреди них и, обняв его, сказал им: кто примет одно из таких детей во имя Мое, тот принимает Меня; а кто Меня примет, тот не Меня принимает, но Пославшего Меня. (Мк. 9; 36-37)” Поэтому, усыновление ребенка есть прямым исполнением заповеди Спасителя. И нет разницы, состоите Вы в браке или нет.
Повернутися в початок


Чоловік і жінка – це частини одного цілого, чи цілковиті протиріччя?


Блаженнейший Митрополит Владимир: «І створив Бог людину за образом Своїм, за образом Божим створив її; чоловіка й жінку створив їх» (Бут. 1, 27). Статева відмінність є особливим даром Творця створеним Ним людям. Чоловік і жінка однаковою мірою є носіями образу Божого й людської гідності. Чоловік і жінка створені для цілісного єднання один з одним у любові: «Тому залишить чоловік батька свого і матір свою, і пристане до жінки своєї; і будуть двоє одна плоть» (Буг. 2, 24). Благословенний Творцем подружній союз є засобом продовження й примноження людського роду: «І благословив їх Бог, і сказав їм Бог: плодіться і розмножуйтесь, і наповнюйте землю, і володійте нею» (Буг. 1, 28). Але статеві особливості не обмежуються тілесними відмінностями. Чоловік і жінка являють собою два різних образи існування в єдиному людстві. Вони потребують спілкування й взаємного доповнення. Однак у грішному світі відносини між людьми можуть викривлятися, втрачаючи образ богоданої любові й вироджуючись у гріховну пристрасть людини до свого «я».
Повернутися в початок


Що краще, бути ченцем, чи одружитися?


Блаженнейший Митрополит Владимир: Апостол Павло, який не був одруженим, у посланні до коринфян каже: „Щодо дівства я не маю повеління Господнього; а даю пораду, як той, хто одержав від Господа милість бути вірним Йому: отже... вважаю за краще, що добре людині залишитися так... А втім, якщо і оженишся, не согрішиш; і якщо дівчина вийде заміж, не согрішить” (1 Кор. 7, 27-28). Але той самий Апостол Павло засуджує «лицемірство лжесловесників, спалених у совісті своїй, які забороняють одружуватись» (1 Тим. 4, 2-3). Свята Церква підтвердила це своїми канонами. У 51-му Апостольському правилі сказано: «Якщо хтось... уникає шлюбу... не заради подвигу утримання, але через гидування, забувши... що Бог, створюючи людину, чоловіка й жінку, створив їх, і таким чином, зневажаючи, зводить наклеп на створіння, — або нехай виправиться, або нехай буде позбавлений священного сану і відлучений від Церкви». Це правило доповнюють і інші соборні правила, де говориться: «Якщо хтось з тих, хто зберігає дівство заради Господа, величатиметься перед одруженими, нехай буде під клятвою» (10-те правила Гангрського Собору). Таким чином Свята Церква високо цінує подвиг добровільної доброчесної безшлюбності заради Христа та Євангелія і визнає особливу роль чернецтва в своїй історії та сучасному житті. Але Вона ніколи не ставилася до шлюбу із зневагою і засуджувала тих, хто внаслідок спотвореного прагнення до чистоти зневажав шлюбні стосунки.
Повернутися в початок


У чому особливість християнського розуміння шлюбу?


Блаженнейший Митрополит Владимир: Християнство взяло за взірець подружніх стосунків образ союзу Христа й Церкви. Апостол Павло повчав, що «...чоловік є голова жінки, як і Христос глава Церкви... ...як Церква підкоряється Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому. Чоловіки любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї...» (Єф. 5, 22-25). Для християн шлюб став не просто юридичною угодою, засобом продовження роду й задоволення природних потреб, але, за словом святителя Іоанна Златоуста, «таїнством любові», вічним єднанням подружжя у Христі. Християни засвідчують шлюб церковним благословенням у Таїнстві шлюбу. Як казав Тертулліан шлюб, «скріплений Церквою, підтверджений Євхаристією, позначається благословенням і записується на небесах ангелами». Тим хто прийняв благословення Церкви у Таїнстві шлюбу треба також пам’ятати: „...що Бог з’єднав, того чоловік нехай не розлучає”.
Повернутися в початок


Як Церква ставиться до шлюбу між представниками різних церков або релігій?


Блаженнейший Митрополит Владимир: Спільність віри чоловіка та жінки є найважливішою умовою справді християнського й церковного шлюбу. Тільки єдина у вірі сім'я може стати «домашньою Церквою», в якій чоловік і жінка разом з дітьми зростають у духовному вдосконаленні й пізнанні Бога. Відсутність єдності у вірі може бути серйозною загрозою для подружнього союзу. Саме тому Церква вважає своїм обов'язком закликати віруючих брати шлюб, за словами Апостола, «тільки в Господі» (1 Кор. 7, 39), тобто з тими, хто поділяє їхні християнські переконання. Однак Церква з повагою ставиться і до такого шлюбу, в якому лише одна сторона належить до православної віри, згідно зі словами святого апостола Павла: «Невіруючий чоловік освячується жінкою віруючою, і жінка невіруюча освячується чоловіком віруючим» (1 Кор. 7, 14). Але Церква не забороняє православним одружуватися з іншими християнами, як то католиками, членами Древніх Східних Церков та протестантами. Питання вінчання у такому випадку вирішується з благословення місцевого єпископа, до якого і треба звернутися за дозволом. Згідно з канонічними приписами, не можливо повінчати православного з нехристиянкою, або православну з атеїстом. Православна Церква з повагою ставиться і до цивільного шлюбу, особливо враховуючи, що за радянських часів подружжя не мали можливості без перешкод отримати церковне благословення.
Повернутися в початок


Чому родину називають „малою Церквою”?


Блаженнейший Митрополит Владимир: Церква – це зібрання віруючих у Христі. Церква – це місце особливої присутності благодаті Божої. У Церкві звершуються Таїнства і лунає молитва. Але церковне життя триває і за дверима храму, і, особливо у християнській родині. Можна сказати, що саме серед близьких нам людей перевіряється, чи справжні ми християни. З близькими людина більш відкрита, більш відверта. Серед близьких вона відкриває те, що приховує від зовніх. Родина – це школа самостійного християнського благочестя. У храмі загальний устав. А вдома людина сама повинна дотримуватися правил і церковних настанов. Сама, без запрошення ставати на молитву, навчатися постійно служити ближньому. Справжня християнська родина - це благодатне царство любові та взаємодопомоги, де визрівають найліпші якості людини. У християнській родині віруючі батьки виховують дітей у любові до Бога та у повазі один до одного. Християнська родина разом стає на молитву. А Господь казав: „де двоє, або троє зібрані в ім’я Моє, там Я серед них” (Мф. 18, 20). Тому християнську родину і називають „малою Церквою”. Бо вона є дорогою, яка веде до храму та Церкви „великої” – Тіла Христового.
Повернутися в початок





 
© Українська Православна Церква
Технічна підтримка Global Ukraine
    Карта сайта